Прес-центр

Бізнес-ідея відродження лляної галузі в Україні: пора повернути втрачене

Давньогрецький філософ Платон вважав, що наш світ буквально наповнений ідеями, а всі існуючі реальні речі є лише продовженням цих ідей, тому, правильно використавши відповідну ідею, людина може змінювати світ в своїх інтересах. Аналітики компанії Pro Capital Investment своїм професійним кредо вважають пошук і створення умов для реалізації ідей побудови ефективного бізнесу в Україні. З цією метою ми досліджуємо ринкову середу, що склалася в країні сьогодні, а також звертаємося до досвіду, накопиченому за довгі століття господарювання на нашій землі.

Однією з давніх українських традицій є вирощування та переробка льону-довгунця. З нього виготовляли міцну, гігроскопічну і гіпоалергенну тканину, яка  найкраще підходить для пошиття нижнього одягу, постільної білизни та інших текстильних виробів. Не випадково, в старі часи льон називався північним шовком. Сьогодні в нашій країні також досить активно вирощується льон, але це льон олійний, з насіння якого можна отримувати цінну олію, що використовується в лікувальних, харчових і технічних цілях, але якісний текстиль з нього не зробиш.

Аналітики компанії Pro Capital Investment пропонують звернути увагу на виробництво саме льону-довгунця, як перспективнішою культури на сьогоднішній день, ніж олійний льон. Найбільш цінним продуктом при вирощуванні і первинної переробки льону-довгунця є довге волокно. «При використанні сучасних технологій, з одного гектара льону-довгунця можна отримати близько семи тонн врожаю» - зазначив Project Manager компанії Сергій Бороденко. Його загальна структура виглядає так: 50% - багаття (здеревілі частини стебел), від 12% - довге волокно, близько 18% - коротке волокно, 10% - насіння, решта - відходи. Довге волокно високої якості сьогодні коштує від 800 євро за тонну, короткий - трохи дешевше. Багаття також має ринкову вартість, будучи сировиною для виробництва будівельних матеріалів, меблів, палива, паперу, наповнювачем для вирощування грибів, мульчування ґрунту, її можна продати за ціною від 70 євро за тонну.

Як бачимо, тільки на волокні з кожного гектара можна отримати не менше двох тисяч євро. Фермери таких європейських країн - лідерів з виробництва льоноволокна, як Франція, Бельгія, Нідерланди, цілком задоволені подібними доходами. Найбільшим імпортером волокна льону-довгунця є Китай, в той же час, лідируючи з експорту лляної пряжі і тканини. Аграрії України поки що приміряються до цієї нової - добре забутої старої - справи. А між тим, бізнес-ідею вирощування льону-довгунця в Україні можна реалізувати дуже швидко, завдяки розробленому в компанії Pro Capital Investment бізнес-плану.

Відродження традицій виробництва та переробки льону може стати ще однією основою для підвищення економічного благополуччя нашої країни.