Прес-центр

27 червня 2014 року Україна підписала економічну частину асоціації з ЄС. І з цього моменту для нашої країни настає новий період розвитку економічних відносин, що в майбутньому має привести до позитивних змін і розвитку промислового та сільськогосподарського комплексу в цілому. Більш докладно про те, які позитивні сторони такого союзу і чи є у нього мінуси, зокрема для виноробної галузі, розповість Аліна Леуська.

Спочатку розглянемо ситуацію на ринку виноробства Україні. На рисунку представлена динаміка виробництва виноматеріалів за останні 8 років (за даними Держстату)

Виробництво виноматеріалів, тис. дал

Аналізуючи дані та порівнюючи масштаби українського виробництва з європейськими країнами, можна впевнено сказати, що випуск цієї продукції в нашій країні в рази менше. Так, в Італії в 2013 році виробництво склало більше 45 млн дал, тобто майже в 1,6 раза більше, ніж в Україні (28,3 млн дал). Що стосується сировинного фонду, то тут аналогічна ситуація: на кінець 2013 площа виноградників в Україні становила понад 60 тис. га (а враховуючи відсутність Криму у складі України отримаємо мінус 40 тис. га), а наприклад, в Іспанії за цей період – більше 1 млн га. Але саме в цьому питанні угода про Асоціацію може допомогти поправити ситуацію. У першу чергу, це стосується придбання більш дешевої та якісної сировини для виробництва виноматеріалів, оскільки імпортні мита будуть мінімальними або їх не буде взагалі. А висока якість сировини визначається тією обставиною, що європейські сорти винограду добре пристосовані під клімат Франції, Італії тощо, в Україні же таких терруарів дуже мало.

Також однією з проблем галузі вважається фактична відсутність державної підтримки, в Європі ж існують і активно діють спеціальні програми, пільгові кредити тощо Бюджетна підтримка аграрного сектору в країнах ЄС перевищує 45%, тоді як в Україні – менше 6%. Діюча сьогодні в Україні бюджетна програма державної підтримки лише декларує допомогу в розвитку хмелярства, овочівництва, закладці молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними. Передбачене цією програмою створення фонду, що формується за рахунок 1,5% збору на розвиток садівництва і виноградарства, не привело до реального фінансування зазначеної діяльності, і в останній період стан справ у сфері закладки нових виноградників був просто критичним. Також додатковим джерелом фінансування може стати виділення спеціальної основної статті в бюджеті, збільшення обсягу пільгового кредитування, зростання потоків іноземного інвестування – і все це сьогодні цілком реально за рахунок фінансової підтримки МВФ і ЄБРР.

Додатковим плюсом для галузі, вважає Аліна Леуська, є впровадження процедури сертифікації та перевірки якості продукції. Це, звичайно ж, істотно підвищує вимоги до якості вітчизняної продукції, однак дозволяє вивести сертифіковану виноробну продукцію на європейський ринок і забезпечити її участь в ринковій конкуренції, а українським виробникам – стати на один щабель із зарубіжними.

Таким чином, як вважає Аліна Леуська, підписання Асоціації та створення зони вільної торгівлі має як позитивні, так і негативні сторони. Але головний плюс – це дозволить вивести наші товари і послуги на більш високий, європейський рівень. Саме такий стимул – величезний споживчий ринок ЄС і відкриття торгових бар’єрів – сприятиме підвищенню якості виноробної та іншої сільськогосподарської продукції, модернізації виробничих потужностей і підняттю економіки в цілому.