Прес-центр

Наслідки від законодавчих змін у 2014 році для діяльності інститутів спільного інвестування

Згідно з прийнятим законопроектом № 4101, в якому викладено чергові зміни у податковому законодавстві, а саме, у частині оподаткування доходів від капіталу, ІСІ лишаються пільг зі сплати податку на прибуток від операцій з ЦП та деривативами. Про результати діяльності ІСІ в Україні та про те, які наслідки слід очікувати в контексті інвестиційної привабливості українського бізнесу від таких змін, розмірковує спеціаліст департаменту інвестиційного банкінга компанії Pro Capital Investment Аліна Леуська.

Для початку проаналізуємо діяльність ІСІ за 2014 рік в Україні. Нарощування загальної нестабільності, зростання політичних та економічних ризиків і очікувань в Україні загалом, проявом чого на фондовому ринку стало значне зростання волатильності у ІІ кв. 2014 року привело до злету фондових індексів та забезпечило ІСІ певні позитивні результати.

Станом на 30 червня 2014 року в Україні нараховувалось 340 діючих компаній з управління активами (далі – КУА). У квітні – червні 2014 року кількість цих компаній зменшилася на три, таке саме скорочення мало місце у 2013 році. Зміну кількості компаній за період 2008–2014 роки з квартальною деталізацією за два останні календарні роки представлено на рис. 1. Його дані свідчать, що криза в економіці відбилася на кількості КУА з певним лагом: максимальний спад мав місце за підсумками першого півріччя 2010 року (порівняно з АППГ) і становив 40 одиниць. При цьому скорочення кількості КУА супроводжується концентрацією фондів під їх управлінням. Так, за шість розглянутих років цей показник збільшився майже в 1,7 раза.

 

Рис. 1. Динаміка показників діяльності КУА

 Основні тренди українського ринку ІСІ, які можна було спостерігати з початку року, збереглись і на кінець першого півріччя. Так, показники кількості КУА та фондів продовжили спадну тенденцію, при цьому найбільше зменшення відбулось у секторі пайових венчурних фондів. Чисті активи ІСІ у ІІ кварталі збільшилися на 9,5 млрд гривень до 175,6 млрд гривень в основному за рахунок венчурного сектору, що можна побачити на рис. 2. Саме завдяки йому відбулося зростання активів в управлінні, включаючи інвесторів-нерезидентів. Однак найбільший вклад зробили вітчизняні юридичні особи у венчурні фонди в другому кварталі. У відкритих фондах ситуація схожа: стрімкий відтік коштів був призупинений резидентами України. Відтак на кінець першого півріччя частка українських інвесторів в активах ІСІ склала близько 85%, а у відкритих фондах приблизно 60% належало малим вкладникам.

 

 

Рис. 2. Зміна чистих активів ІСІ з виокремленням венчурних фондів

 

Загальний відтік капіталу з ІСІ за другий квартал помітно зменшив темпи, а за календарний рік, можна сказати, дещо стабілізувався (рис. 3). Але очікується, що, принаймні у короткостроковій перспективі, відбуватиметься подальше зменшення кількості фондів і відповідний відтік капіталу.

 

Рис. 3. Помісячні характеристики руху капіталу за певною сукупністю фондів

 

Що ж стосується законодавчих змін, то, згідно з Законом № 1621, обмежено дію пільги, викладеної у п. 136.1.9 ст. 136 ПК України, що передбачає неврахування у сукупності доходів сум коштів спільного  інвестування. Відтепер ця пільга не поширюється на  проценти, нараховані за такими активами. Таким чином, ІСІ поставлена в обов’язок сплата прибуткового податку з доходів, отриманих за виданими ними позиками та борговими цінними паперами (облігаціями), що знаходяться в активах цих інститутів. Ці нововведення можуть доволі негативно відбитися на залученні капіталу на фондовий ринок України, оскільки такий підхід, як очікується, суттєво зменшить бажання потенційних інвесторів користуватися послугами КУА.

Загалом на сьогодні у світовій практиці ІСІ ведуть свою діяльність виключно задля вигоди других осіб, тобто інвесторів, які, у свою чергу, отримують прибутки від інвестування. Таким чином, податки сплачуються саме останніми. А з набуттям чинності таким законом матиме місце подвійне оподаткування отриманого доходу у формі відсотків. Так, перша сплата податку відбудеться, коли інвестор буде зобов’язаний внести податок на прибуток з отриманих відсотків через ІСІ, оскільки, за прийнятим законом, саме останні повинні тепер сплачувати зазначений податок з відсотків. Після цього відбудеться друга виплата – отримуючи свій прибуток від ІСІ, інвестор повинен буде знову оплатити цей податок (відповідно, якщо це юридична особа) або ж податок з доходів фізичних осіб.

І у підсумку дуже ймовірно, що замість існуючого механізму захисту інвесторів від подвійного оподаткування і сформованих у такий спосіб привабливих умов для залучення іноземних інвестицій, ми матимемо зниження об’єму капіталовкладень в облігації та інші ЦП з фіксованою дохідністю, в першу чергу зменшуючи попит на облігації підприємств і держоблігації. А оскільки на сьогодні ІСІ є додатковим інструментом для розвитку важливих напрямів та галузей економіки з тої позиції, що через ці фінансові інститути значною мірою відбувається пошук і залучення як внутрішніх, так і зовнішніх  джерел інвестування, то прийняття такого закону є недоцільним і може мати негативні наслідки для розвитку країни в цілому.